Оцінювання знань учнів ЗЗСО та НУШ

Критерії оцінювання знань учнів закладу загальної середньої освіти 

Критерії оцінювання учнів 1-4 класів НУШ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти
і науки України
01 квітня 2022 р. No 289
Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів,
які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту

базової середньої освіти.

Ці рекомендації розроблені для учнів 5-6 класів, які здобувають освіту
відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.
Згідно Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень
має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне,
недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання
незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що
проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне,
семестрове, річне. За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за
системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою.
За умови використання власної шкали заклад має визначити правила
переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного
оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у
Свідоцтві досягнень. Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання
результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його
результати позначають цифрами від 1 до 12.
За рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити
адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне
оцінювання.
Свідоцтво досягнень (Додаток 1) відображає результати навчальних
досягнень учня/учениці 5-6 класу з переліку предметів та інтегрованих курсів,
визначених освітньою програмою закладу освіти. Надана форма Свідоцтва
досягнень є орієнтовною, перелік предметів та інтегрованих курсів
визначається закладом освіти відповідно до затвердженої освітньої програми.
Перед друком Свідоцтва досягнень рекомендовано видалити зайві рядки або
підкреслити назви курсів відповідно до освітньої програми закладу освіти.
Графа «Характеристика навчальної діяльності» сформована відповідно до
переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової
середньої освіти. Зазначена графа заповнюється класним керівником за
результатами спостережень, проведених спільно з вчителями-предметниками,
які працюють з класом. Спостереження проводяться упродовж року за планом,
визначеним закладом освіти. Рекомендовано позначати особливо виражені
наскрізні вміння учня/учениці, зокрема, вияв інтересу до навчання, розуміння
прочитаного, вміння висловлювати власну думку, критично та
системно мислити, логічно обґрунтовувати власну позицію, діяти творчо, вияв
ініціативи у процесі навчання, вміння конструктивно керувати емоціями,

оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати
з іншими з метою заохочення подальшого розвитку відповідних
умінь. Заповнення графи здійснюється шляхом виставлення відповідної
позначки навпроти сформованого уміння. Педагогічні колективи можуть
виробляти власні способи спостереження за розвитком наскрізних умінь і
застосовувати у тому числі вербальні характеристики замість позначки.
Заповнення цієї графи здійснюється по завершенню кожного навчального
року або в разі зміни здобувачем освіти навчального закладу.
Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється
відповідно до переліку навчальних предметів, визначених затвердженою
освітньою програмою закладу. Заповнюється з урахуванням фіксованих у
класних журналах результатів досягнень учнів упродовж навчального року.
Рекомендується у класних журналах і в Свідоцтві перед виставленням
підсумкової оцінки у відповідних графах результатів навчання зазначати
першу літеру («В», «Д», «С», «П»), що відповідає назві рівня досягнень
орієнтовних критеріїв оцінювання результатів навчання з предметів (Високий,
Достатній, Середній, Початковий) або за допомогою виставлення відповідних
балів.
Рекомендуємо систему оцінювання результатів навчання в освітніх
галузях «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична
культура» здійснювати на позитивному ставленні до кожного учня, і
враховувати не рівень недоліків та прорахунків а рівень особистих досягнень.
Визначення досягнень учнів у рівнях (Високий, Достатній, Середній,
Початковий) з зазначених вище галузей нададуть змогу вчителеві об’єктивно,
але водночас, не пригнічуючи особистість, оцінити тих, хто не має яскраво
виражених художніх чи фізичних здібностей, проте характеризується
сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю. За рішенням
педагогічної ради заклад освіти може відмовитись від оцінювання навчальних
досягнень учнів з предметів освітніх галузей «Мистецтво», «Соціальна та
здоров’язбережувальна», «Фізична культура» або визначити власну шкалу
оцінювання.
Акцентуємо увагу, що заклади освіти мають право на свободу вибору
форм, змісту та способів оцінювання за рішенням педагогічної ради.
Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого або
бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання
учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток,
шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної
діяльності учнів тощо).
Основною ланкою в системі контролю у закладах загальної середньої
освіти є поточний контроль, що проводиться систематично з метою
встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення
корегування щодо застосовуваних технологій навчання.
Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання,
тести, тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення

пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною
роботою класу. Також звертаємо увагу на важливість урахування
мотиваційно-стимулюючої функції поточного оцінювання.
Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного
оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт,
або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального
предмета. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки
робочих зошитів, як правило, не враховуються.
Семестрове оцінювання може здійснюватися за результатами контролю
груп загальних результатів відображених у Свідоцтві досягнень. Семестровий
контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального
матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів і підтвердження результатів
поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Завдання для проведення
семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють
найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються
вчителем з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати
диференційований підхід до навчання. Звертаємо увагу, що Семестровий
контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо.
Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в
окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами
тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів.
Залежно від специфіки навчального предмета та кількості годин,
передбачених навчальним планом на його вивчення (одногодинні курси)
контроль групи результатів може проводитись упродовж навчального року.
Вчитель може змістити акценти на результати опанування більш важливих
тем, попередивши про це учнів на початку семестру.
Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів
навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не
проводяться.
Запропоновані загальні критерії оцінювання результатів навчання
(Додаток 2) є орієнтовними і можуть бути застосовані в частині, що відповідає
очікуваним результатам навчання, визначеним відповідною навчальною
програмою. Критерії оцінювання за предметами або освітніми галузями
розробляються відповідно до загальних критеріїв оцінювання з урахуванням
характеристик груп загальних результатів відповідної галузі. Орієнтовні
критерії з кожного навчального предмета можуть міститися в навчальних
програмах дисциплін і конкретизуються в освітній програмі закладу освіти.
Оцінювання має бути зорієнтованим на очікувані групи результатів
навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета або
курсу.
Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо
з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень, табелі
навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми
потребами здійснюють відповідно до індивідуальної програми розвитку, що
розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру, де
зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я,
що можуть впливати на ефективність застосування певних форм оцінювання.
Добір форм оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими
освітніми потребами здійснюють індивідуально з обов’язковим урахуванням
їх можливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я.
При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів
з особливими освітніми потребами вилучають ті складові (знання, вміння,
види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для
учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та
здоров'я.

Генеральний директор
директорату дошкільної, шкільної,
позашкільної та інклюзивної освіти Олег ЄРЕСЬКО